По радіо сьогодні вранці почула чудовий вислів:
"Жизнь так ужасна, если о ней думать, и так прекрасна, если нею жить"
От я й живу. І думаю - все ніби дуже старшно і заплутано в моєму житті, а живу - і мимоволі насолоджуюсь навіть тим, що завдає мені немало проблем.
Мені зараз тепло. І це не лише тому, що зараз відлига і морозу нема взагалі. Мені тепло, бо я почуваюсь по-літньому. Мене гріють, спогади, фотографії, люди, які поруч.
І ще один дуже багатогранний і неоднозначний фільм, який ніяк не виходить з голови.
Тут любов і близькість, брехня і агресивність, тут витончена гра, багато сонця і Південна Італія. Пристрасть - те, чого мені зараз не вистачає.
Немає коментарів:
Дописати коментар